Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/251

Цю сторінку схвалено


Бере камінь лев у лапи,
Потряс головою;
Як потисне… камінь тріснув,
Сиплеть-ся мукою…
 — Видиш, враже, Циган каже,
 Й води не добудеш!
 То як же-ж ти ізо мною
 Бороти ся будеш?
Отак тисни, як я тисну! —
Циган промовляє,
Та руками вареника
Що сили стискає.
 Заюшила сироватка…
 — Видиш, Циган каже,
 Що вас двайцять таких левів
 Того не докаже! —
Та ще лучше вареника
Перед левом тисне!
— Тепер, каже, бісів леве,
Хто з нас лучше свисне?…
 Підійняв ся лев могучий,
 Як на лапи стане
 Та як зареве, як клясне!
 Аж волося вяне!…
— Тепер я вже, — Циган каже, —
Тільки не диви ся!
А то й очи повилазять,
І сам повалиш ся!