Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/25

Цю сторінку схвалено


Мати ходить цїлий день,
Тілько глядає,
А ми з батьком у ночи
Вудку закидаєм.
 То бувало таки так
 В добрую годину,
 Як не клюнеть-ся кожух,
 То тягнем свитину.
Купувати коли що —
То рука дріжала,
За то купим, то по нас
Аж земля движала.
 А набожні що були,
 То сохрани Боже!
 Як до церкви серед дня
 І не пустять може,
То бувало у ночи
Церкву підкопаєм,
Помолитись хоч на час
Таки повлїзаєм.
 То так собі розжились,
 Що й сьвітлицю мали,
 Сьвітило ся, куди глянь,
 Лиш стовпи стояли!
А одежі що було!
Боже, твоя воля!
Вісїм свит у нас було,
А все тїло голе.