Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/243

А тут єще й вареників
З стола не приняли,
Як порося печенеє
До хрону подали…
 Подивив ся бідний Циган,
 Тай став промовляти:
 „Вміли, кумцю, ви варити,
 Не вміли давати!…”

 

——o——

 

6. Циган з конем.

(Без'язика коняка).

Вивів Циган на ярмарок
Коня продавати;
Посходились ярмаркові,
Стали оглядати.

Оглядають: кінь як сокіл,
І ґанчу не має!
А сам Циган кругом ходить,
Та все примовляє:

„Що конина, то конина!
А щоб язик мала,
То вона-б вам, люди добрі,
Всю правду сказала!”