А кіт якось на полу
Із дїдунем грав ся,
Від дїдуня гиц на піч,
В закутку закрав ся…
Та як хвостом замахнув —
Жиди-б його з'їли! —
То в помийницю скирти
Так і полетїли!
III.
А ото вже дїд підріс,
Та і одубив ся;
Після нього через рік
І батько родив ся.
Та ото вже тра було
Батька менї вчити;
Але за то, як навчив, —
То-то було жити!
Все було у нас одно,
Здатність і заможність,
І хазяйство й ремество,
І смак і набожність.
Мати любить все парне,
А ми з батьком кисле,
Мати парить по селу,
А ми собі киснем.
