Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/237

Цю сторінку схвалено


 А той собі поховав
 Обидва кілочки,
 Та ще точить у відро
 З середної бочки.

Точить собі у відро,
А чопа закинув, —
Як наточив до верха,
Тай із льоху згинув.
 А з барилка і біжить…
 Не порадиш криком:
 Жидок живо і заткнув
 Барилко язиком.

І зігнув ся, аж сопе!
І що, бідний, крикне, —
То з барилка йому так
Межи очи й сикне.
 І розпняв ся грубий Жид,
 Вина не пускає, —
 А козак собі пішов
 І гадки не має.

 
——o——
 
37. Жид на чатах.

Ставить Москаль Жидюка
На московські чати,
Тай і учить на сей раз,
Як то чатувати: