Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/230

Цю сторінку схвалено
30. Голодний Жид.

Не багато арендарі
В сабаш наварили,
Тай на лихо убогого
Їсти запросили.

А убогий, ще й голодний,
На них не вважає,
Як припав ся гателити,
Як у торбу пхає.

Тай і нї вже-як від миски
Біду відірвати, —
Ото його задумують
Де-не-що питати.

„Чи маєш ти, — кажуть, — батька?”
А той каже: „Маю!”
Їсть і каже: „батька маю
І ще й маму маю!”

 
——o——
 
31. Спілка.

Сидить Мошко на коршомцї,
Шинкує горілку.
Нераз бідний аж жахнеть-ся,
Як згадає спілку.