Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/221

Цю сторінку схвалено


Рабін.
Чого колись по драбинї

Ангели злїзали?

Мошко.
Бо ще були молодії,

Малі крила мали.

Рабін.
Чого-ж море так солоне,

Що не можна пити?

Мошко.
Бо погані оселедцї

Мали засолити.

 
——o——
 
22. Горобцї.

Стоїть руде жиденя
У чорній ярмурцї,
Під пахою „алеф-бет”
В новій шабатурцї.

І „цицели” аж до пят,
Пейсики нївроку!
Стоїть, дивить ся собі
На школу високу.

А на школї горобцїв
До стилої мами,
Так і вють ся понад дах
Цїлими мірками.