То я й кажу: „Хоч сидїть,
А я не поїду;
Хоч посиджу, я за вас,
А ви їдьте, дїду!”
То бувало й їде дїд…
А раз таки в біса
Потягнув ся вже і я
За дїдом до лїса.
Тілько входимо у лїс,
Аж купа ломача!
Я сокирою гугуп! —
Заяць з-під ломача.
А ми собі не страшки:
„Гуттю-тю!” на зайця,
Та живенько за ломач, —
Аж там сиві яйця.
„Заберемо!” — Заберім!
Зважили дручками,
То на силу, що згорнув
У шапку руками.
Ото я їх і принїс,
А в нас на ту пору
Розквоктала ся свиня,
Квокче коло двору.
„Пійміть, дїду!” Дїд пійняв,
Посадив на яйця…
То ми мали шість волів,
Як орлів, від зайця.
