І холодні і голодні
В похід виступають.
І пішли Жиди голодні,
І йшли день і нічку,
Аж наткнулись перед сьвітом
На глибоку річку.
Наткнули ся тай ґерґочуть,
Що мають пригоду.
Але Лейба десь наглянув
Липову колоду.
Біжить живо до колоди,
На неї сїдає;
Ще живійше арендарів
Решту закликає.
Тай каже їм на колодї
Себе підійняти
І до неї поясами
Ноги привязати…
І збігли ся арендарі,
Підняли колоду,
Привязали Лейбі ноги,
Пустили на воду.
Але тілько старий Лейба
Проплив середину, —
Так у воду й повернув ся
В лихую годину!
