Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/205

„На-що тобі мого Мошку
Даремне питати!
Він молить ся, він не буде
Нїчого казати!…”
 — Як не буде? аже-ж буде!
 — „Нї, таки не буде!”
 — Кажу-ж тобі, що він буде!
 Уважайте, люди:
Маєш, Жидку, мед-горівку? —
Не одповідає…
Козак підняв гарапника,
Та як Мошка вкрає!…
 „Маю, маю, — крикнув Мошко, —
 І мед і горівка!”
 — А що? бачиш, що говорить…
 Бісова Жидівка!…
„Ей, козаче! Ще нїколи
Не бувало того…
Але ти вже отсе штуком
Підійшов під нього!…”

 

——o——

 

13. Подорож до Єрусалима.

Межи нашими Жидами
Поголос пустив ся,
Що нїби то в Русалимі
Месіяш родив ся…