Добув масла, дістав хлїба,
Засїв тай балює;
Де побачить хрестянина —
Кличе та годує…
З'їли масло добрі люди,
Нїчого робити!
Бє він горщик коло воза,
А сам іде пити.
Підпив собі, як годить ся,
Назад повертає;
Коли гляне — коло воза
Лейба умлїває…
Умлїває, ломить руки,
І плечима ниже;
А собачка невеличка
Черепочки лиже…
„Лихо мамі твоїй, гицлю!
Де ся масло дїло?”
— Лихо мамі!… та-же бачиш,
Що песеня з'їло!
„Брешеш, гицлю, десять фунтів
Було масла мого…
Гицлю ти!… й сама собачка
Не заважить того!”
І бере Жид ту собачку,
На ваги чіпляє;
