Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/200

Цю сторінку схвалено


 — Та за теє, що висиджу,
 Буду їсти й пити…
 А за яйця уже, Жидку,
 Треба заплатити!
„А по чому-ж в тебе яйця?”
— Не знаєш по чому?
По карбованцеви кожде,
Ще й по золотому!…
 Заплатив Жидок за яйця,
 Везе до коршомки,
 Поскладав їх коло груби,
 Постелив соломки.
Садовить на них Івана,
Дає їсти й пити,
А сам хирний переходить
В другу коршму жити.
 Сидить мужик у коршомцї,
 Грошенята має,
 Спить кохано на соломі,
 Їсть та попиває.
Пересидїв цїлу зиму,
Далї що робити?…
Утїкти б то… та як зловлять,
Будуть шельми бити…
 Думав, думав, тай роздумав:
 Розпалив соломку,
 Тай підпалив серед ночи
 Жидови коршомку…