Пійшла Сура, лягла спати,
Мошко похожає…
Далї в сїни до пахолка
Двері відчиняє.
— „Челавєк! паслуш, пахолок!”
Верещить на того:
Здєсь ночуєт пан асесор, —
Не пускать нїкого!…”
— „Добре, добре!!…” хлопець каже
Тай лїг собі спати.
А сам Мошко, як асесор,
Засїв балювати:
Сидить собі коло столу,
Вишняк попиває;
Що висмолить одну чарку —
То і заїдає.
Аж тут раптом до коршомки
Під'їзджають сани,
І на санях хитаєть ся
Москалина пяний.
Завдав собі, як видить ся,
Таки добре гарту,
А ще кричить: „Ей, єврейка,
Подай сюда кварту!…”
Встає Мошко ізза столу,
Двері підхиляє:
„Да какая тут єврейка?”
З серцем промовляє:
