Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/184

Скочив Сруль і грубий Берко —
Полекшала фура.

Виїхав мужик на рівне;
Жиди позбігались
Тай до нього в один голос
Усї обізвались:

„Отак тобі, дурню, й треба!
Ото за те маєш:
А на-що ти по дорогах
Жидів зачіпаєш?”

 

——o——

 

2. Рабін і Запорожець.

Читав рабін свої книги
Двайцять і сїм років,
Перечитав всїх талмудів
І усїх пророків.
 Читав двайцять і сїм років,
 Нї з ким анї слова!
 З ним не сьміла говорити
 Й сама рабінова.

І чи то він свою мову
За той час забув ся,
Чи з великої науки
З розуму хибнув ся: —
 А як вийшов уже на сьвіт
 Жидову учити,