Ще мазнув раз, — і обруч
Обвів наокола,
І бігцем до мужика:
— „Вот тєбє Мікола”.
Але мужик собі став,
Під боки узяв ся:
Як поглянув на лице —
Так і засьміяв ся.
„Що Микола, то вже так!
Правдива Микола!…
Щоби тобі волосок!…
Вся борода гола!”
— „Нєшто хочеш баради?
І барада буде!”
І з Варварою мерщій
Знов до халабуди.
Вибігає, кругом глип, —
Мужика й нї пари!
А тут баба, як на злість,
Питає Варвари.
Прокляв кацап мужика
І бабу до лиха;
Ставить образ на стілець
Тай промовив з-тиха:
