ПРИКАЗКИ І БАЙКИ.
—o—
Преслівля.
Вір, не вір, а не кажи:
„брешеш”.
I.
Народив ся я на сьвіт,
Як одного раня
Моя ненька забагла
Шпаків на снїданя. А я хлопець молодець Пожалував мами, Серед лїса відпитав Дупло зі шпаками.
В дупло руку — не іде,
Голови не впхаю,
Сюди туди край дупла,
Тай сам улїзаю. Ходжу голий по дуплї… Шпаченят до ката! Я в пазуху й загорнув Тії шпаченята.
|