Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/17

Цю сторінку схвалено
ПРИКАЗКИ І БАЙКИ.
o
 
Преслівля.
 Вір, не вір, а не кажи:
„брешеш”.
 
I.
 

Народив ся я на сьвіт,
Як одного раня
Моя ненька забагла
Шпаків на снїданя.
 А я хлопець молодець
 Пожалував мами,
 Серед лїса відпитав
 Дупло зі шпаками.
В дупло руку — не іде,
Голови не впхаю,
Сюди туди край дупла,
Тай сам улїзаю.
 Ходжу голий по дуплї…
 Шпаченят до ката!
 Я в пазуху й загорнув
 Тії шпаченята.