Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/168

Цю сторінку схвалено
20. То-то любо!

Завів кацап христянина,
Зарізати хоче.
Звязав йому назад руки,
Ніж широкий точить.
 А кацапчук семилїток
 Мало не брикає;
 Кругом скаче коло тата
 Та все примовляє:
— „Да полна уж тачіть, батька!…
Будєт с нєво, будєт!…
Рєж же, батька! то-то любо,
Как трепатьса будєт!”

 
——o——
 
21. Кацапська сповідь.

Сповідав кацапський піп
Кацапа одного:
„Чєм ти”, каже, „в етат ґод
Саґрєшіл пред Богом?”

 Мовчить Хомка. „Што-ж малчіш?
 Ґаварі, павєса!”
 — „Да я, батька, — каже той, —
 Сєм купцов зарєзал”…

— „А дєнєґ-то мноґа здьор?”
Піп його питає.