Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/167

Помолив ся, повзе полем,
Де стояла шкапа…
Але якось збіглись люди,
Нагнали кацапа.
 Тодї кацап Миколая
 На шнурочок вяже,
 Волоче його із заду
 Тай до него каже:
„Насїл тєбя так добрава,
Тєпєр — чорт с табою!
Нє памоґ мнє вєрхом єхать —
Так скачі за мною!”

 

——o——

 

19. Рубль мєдью.

Серед лїса два кацапи
Дїда запинили;
Не гадали й не питали, —
Взяли тай убили.
 Оглядїли: лиш копійка!
 Один спамятав ся.
 — Ех, дасада! за капєйку
 Вбілї! обізвав ся.
— „Ех, мой братєц!” другий каже:
„Что тут за дасада?
Вєдь падумай: на рубль мєдью
Только сто душ нада!”

 

——o——