Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/157

Цю сторінку схвалено


 Москва всюди по дорогах
 Чортом поставала;
Що христянин який їде —
То Москаль й спитає:
„Как завйотся етот ґород?”
З різкою питає.
 Тілько скаже, що се Балта, —
 Пропаща година!
 Як худобу, Москва вража
 Сїче христянина.
Ішов якийсь дїд старенький.
Москва запиняє:
„Как завйотса етот ґород?”
Старого питає.
 А старий підняв свитину,
 На землї поклав ся:
 „Та бий”, каже, „бісів сину,
 Тілько не питай ся!”

 
——o——
 
9. Москаль з полотном.

Кричить баба, репетує,
Стукає в вікно,
А Москаль припав до плота,
Тягне полотно!…
 Стягнув собі: „Пращай, бабка!
 Злом нє памінай!…”