Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/152

„Вибачайте! я вклепав ся!”
Бух панам до ніг.
 — „Как же ти, дурак, нє знаєш,
 Что било твайо,
 Да к чужому прівязался,
 Видал за свайо?!”

— „Вибачайте, благороддя,
За вину мою!
Маю жінку та із нею
Років сїм жию,
 А щоб її який ворог
 В стан запакував, —
 Мусїв бим панам сказати,
 Що ї не пізнав!”

 

——o——

 

3. Засїдатель.

Гнав ся постом засїдатель
На чиюсь біду;
Серед ставу заломив ся
На тонкім леду.

Бють ся сотські і розсильні,
Бють ся рибаки;
Водять шнури край пролому,
Остї і гаки…