Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/151

Цю сторінку схвалено



Екой чорт сюда пріносїт
Етаво хахла!
Суєтса с сваєй кабилай!…
Єсть важнєй дєла!
 Прідьош послє!” — Через тиждень
 Знов мужик іде,
 Вибирає, поїть сьвідків
 І у стан веде.

Дїла знову в асесорів, —
Гонять мужика!…
Став хазяїн, стали сьвідки, —
Нема лошака!
 Аж підняв ся і говорить
 Один з-межи них:
 „Не відібєш ти коняки
 Від тих станових!

А як ще нас разів кілька
Сюда поведеш,
То будь певний, що й корову
З дому ізведеш!
 Подаруй їм ту коняку
 І не голоси,
 А скажи мов, що вклепав ся,
 Ще й перепроси!”

І послухав мужик ради,
Іде до панів: