Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/146

Цю сторінку схвалено



I живенько за поріг,
Крикнув наокола:
Бартку! Бартку! ходзь-но ходзь!…
Цєбє біскуп вола.

 А той йому з-за хлїва
 Голосом прегрубим:
 — А облїзал би це пєс
 Враз з твоім біскупем!

 
——o——
 
13. Жепа.

Один іде Мазур
По сїм боцї річки,
Другий глухий Мазур
По тім боцї річки.
 Сей того питає:
 Як сє маш, муй міли?
 А той йому каже:
 — До жепи ходзїлем!
Сей знову питає:
Як там жона, дзєцї?
Той своє провадить:
— Сьвіня зядла, пшецє!
 Сей йому і каже:
 Поцалуй пса в ґали!
 А той йому каже:
 — І я то мислялем!

 
——o——