Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/104

Цю сторінку схвалено
70. Нї зле нї добре.

„Здоров, брате!” — А, здоров!
„Що-ж ти так змінив ся?”
— А не диво, брате мій,
Бо я оженив ся!

 „Слава Богу!” каже той.
 — Нї не слава Богу:
 Моя жінка і бридка,
 І крива на ногу.

„То зле, брате!” каже той.
— Ба нї, не зле, брате!
Бо за нею я як чорт
Зробив ся богатий;

 Славну хату збудував,
 Ходив у дорогу!…
 „Слава Богу!” каже той.
 — Нї, не слава Богу!

Воли згинули в Криму,
До дому вернув ся, —
Аж і хата у вогнї,
І хати позбув ся…

 „То зле, брате!” — Нї не зле!
 Як хата горіла,
 То і жінка там моя
 В огнї спопелїла.

 
——o——