Сторінка:Оповіданє про Сорок Розбійників, котрих повбивала одна дівчина. 1915.pdf/8

Цю сторінку схвалено

коли побачив велику ясну печеру, викуту в скалї людською рукою, до котрої впадало оьвітло з гори великим вікном. Найшов там великі засоби живности, цїлї паки дорогих товарів, шовкових матерій і дорогих килимів а також великі купи золота і срібла, що лежали на землї в скіряних мішках.

Коли Алї Баба придивив ся всьому тому, набрав переконаня, що та печера не від кількох лїт, але від кількох віків була мешканєм і захистом для розбійників, і що одні по других мусїли її одїдичити в спадку.

Не довго надумував ся, що має робити: війшов до печери. Коли вже був в серединї, двері за ним замкнули ся. Алї Баба не настрашив ся того, бо знав як має їх вітворити. Не брав ся до срібла але до золота і набрав його тілько, що ледви міг наладувати на своїх трох ослів. Наладував на них золото, а щоби не було єго видно, наложив з верха дров.