шов за приміром батька і він кинув їй також штуку золота.
Коджия Гуссен побачивши, що і до него Морджияна наближаєсь, витягнув з кишенї мошонку з золотом, щоби з неї зробити їй презент, але в тій самій хвилї, коли клав золото на бубен, Морджияна пхнула його штилєтом в саме серце так глубоко, що не скорше витягнула аж розбійник погиб.
„Ах, нещасна!“ закликав Алї Баба, „що ти зробила? Чи хочеш мене і цїлий дім згубити?“
„Не на згубу, але для твого ратунку я се зробила“, відповіла Морджияна.
В тій хвили витягнула великий ніж з під убраня забитого розбійника і сказала:
„Придивіть ся оба добре, з яким страшним ворогом малисьте до дїла. Чи не є се перебраний олїйник і ватажко сорок розбійників? Чи не застановило вас се, що не хотїв їсти з вами соли? Чи