Сторінка:Оповіданє про Сорок Розбійників, котрих повбивала одна дівчина. 1915.pdf/73

Цю сторінку схвалено

що ти умієш, і нехай нам скаже, чи гарно ти танцюєш“.

Потім обернувши ся до Коджиї Гуссена, сказав:

„Прошу тебе, мій пане, не думай, щоби та розривка мене гроші коштувала. Маю їх в дома і сам бачиш, що той чоловік, то мій невільник, а та дївчина, то моя кухарка, котрі нам ту приємність справити хочуть. Сподїю ся, що розвеселиш ся троха“.

Коджия Гуссен не сподївав ся, що Алї Баба буде його забавляти по вечері якимись танцями, і вмісто вдоволеня зачав побоювати ся, що готов стратити так добру спосібність до виконаня свого наміру. Але потїшав ся бодай тою надїєю, що таку спосібність єще найде, а поки що не треба було зривати приязни з батьком і сином. Хотяй отже волїв би був, щоби Алї Баба не давав тих танцїв, удавав однак, що є йому вдячний за се і