Сторінка:Оповіданє про Сорок Розбійників, котрих повбивала одна дівчина. 1915.pdf/72

Цю сторінку схвалено

Морджияна догадавши ся, який страшний замір має Коджия Гуссен, вмісто їсти з Абдальом вечеру, постановила за той час випередити розбійника. Перебрала ся в танечницю, на лице взяла заслону, опоясала ся срібним позолочуваним поясом, до котрого незначно привязала штилєт з самого золота і срібла, а на лице наложила єще гарну маску. Так перебрана сказала до Абдаля.

„Абдалю, возьми бубен і ходи зі мною, розвеселимо гостя нашого пана, а приятеля його сина, так якто часом робилисьмо нашому панови“.

Абдаль взяв бубен і став в него бити, ідучи перед Морджияною, і так зайшли обоє до гостинного покою. Морджияна поклонила ся низенько, якби хотїла просити о позволенє потанцювати троха.

Абдаль побачивши, що його пан хоче щось говорити, перестав бубнити.

„Ходи, Морджияно, ходи“, сказав Алї Баба, „нехай бачить Коджия Гуссен,