джия Гуссен, „причина є та, що не їм анї мяса, анї жадної соленої потрави.“
„Єсли то одно тобі перешкаджає“, говорив дальше Алї Баба, „то могу тебе мати у себе на вечері, бо хлїб котрий у мене подають, нїколи не є солений, а щодо мяса і других страв, то прирікаю тобі, що в тих, котрі заставлять перед тобою, не буде соли. Сейчас я так заряджу. Прости менї отже, що відійду від тебе на хвилинку“.
Сказавши се, побіг до кухнї і приказав Морджиянї, щоби не солила мяса, котре має подати на стіл, а коли вже посолила, то нехай чим скорше приготовить дві або три потрави без соли і з другими принесе до вечері.
Морджияна мала вже всьо приготоване і не могла вздержати ся від гнїву, коли почула сей новий розказ. Щоби не виговорити ся з тим перед Алї Бабою, сказала:
„А що ж се за дивний чоловік, що
