Коджия Гуссен, так назвав себе розбійник, не забув після звичаю, яко новий мешканець міста, відвідати своїх сусїдів; а що син Алї Баби був молодий, пристойний, дотепний, і більшу мав спосібність до говореня і бавленя ся з ним частїйше, чим з другими купцями, в короткім часї заприязнив ся з ним. Більшу ще і тїснїйшу навязав з ним приязнь, коли в три або чотири дни по своїм замешканю, спостеріг Алї Бабу, котрий відвідав сина і говорив з ним через довший чаз. Коли отже розбійник довідав ся, що Алї Баба се батько того купця, тим частїйше єще заходив до него. Від того часу єще більше оказував йому привязанє; бавив ся з ним, робив йому подарунки, частував його навіть і кілька разів запрошував до себе на обід.
Син Алї Баби не хотїв приймати тих доказів приязни від Коджиї Гуссена, аби не відвдячити ся йому взаїмно. Але позаяк мав дуже мале помешканє що не міг
