Сторінка:Оповіданє про Сорок Розбійників, котрих повбивала одна дівчина. 1915.pdf/41

Цю сторінку схвалено

з дому Алї Баби за якимись справунками. Вертаючи з міста завважала знак начеркнений крейдою на брамі хати свого пана, задержала ся отже, щоби сему придивити ся.

„Що се має означати?“ подумала собі. „То мусить хтось щось злого задумувати на мого пана, або міг се зробити якийсь непотріб з пустоти. Будь що будь треба мати ся на осторожности“.

Взяла отже крейду, а що дві чи три брами других хат, що лежали по однім і другім боцї улицї, були цїлком до себе подібні, назначила їх тим самим знаком і повернула до хати, не згадуючи о тім і слівцем, що зробила, анї свому панови анї панї.

Тимчасом в досить короткім часї повернув розбійник до лїса і до своїх товаришів. Знайшовши ся між ними, зараз їм оповів, як щасливо удала ся йому виправа, чванячи ся своїм щастєм, що зараз на вступі до міста, найшов чоловіка, від