Сторінка:Оповіданє про Сорок Розбійників, котрих повбивала одна дівчина. 1915.pdf/33

Цю сторінку схвалено

Підчас того, коли се дїяло ся в домі Алї Баби, повернули розбійники до своєї печери і надзвичайно здивували ся, коли не знайшли там тїла почвертованого Кассима. Здивованє їх єще дужше збільшило ся, коли завважали, що тепер є далеко меньше мішків з золотом:

„Відкрито нас і марно згинемо!“ закликав ватажко, „єсли не будемо ся мати на осторожности і єсли не подумаємо чимскорше в який спосіб усунути се лихо; потратимо поволи всї наші богацтва, котрі предки наші і ми самі збирали, наражаючи ся на великі труди і небеспеченьства. Вже тепер з понесеної шкоди можемо осудити, що злодїй, котрого ми напали, дійшов тайни як вітвирати наші двері і що ми щасливо надійшли як раз в тій хвили, коли він мав вже виходити. Але не він сам оден мусїв знати про сю тайну, певно є єще другий чоловік, котрий також знає як відчиняти наші двері. Те, що хтось унїс його тїло і забрав