все обмивали тїла померших, прийшли до Морджияни з просьбою, щоби она дала їм обмити тїло Кассима, але она сказала, що річ та вже є залагоджена.
Ледви Морджияна повернула до дому, прийшов іман і другі слуги з мечету. Чотирох сусїдів взяло на рамена домовину і за іманом, котрий відправляв молитви, занесли єї на кладовище. Морджияна серед плачу і зойку, яко невільниця помершого, йшла з відкритою головою, викрикуючи переразливо, бючи ся в груди і торгаючи собі волосє з голови. Алї Баба ішов недалеко з другими сусїдами, котрі по черзї від часу до часу зміняли ся в несеню домовини з попершим. Так дїяло ся, доки не прибули на кладовище.
Жінка Кассима лишила ся дома, нарікаючи і заливаючи ся сльозами разом з другими сусїдками, котрі після звичаю збігли ся до неї підчас обрядів похоронних і котрі нарікаючи і зойкаючи разом
