твій Кассим поїхав до лїса по золото. До сеї пори він ще не повернув, а то вже так пізно, вже темна ніч, бою ся, щоби йому не приключило ся яке нещастє.“
Алї Баба вже з розмови, яку мав з братом, догадував ся, що він поїде до лїса і тому не пішов сам того дня до лїса, аби уникнути підозріня брата. Не робив отже єго жінцї жадних докорів, щоби собі єї не зразити, і успокоював єї, що не має чого бояти ся і що певно Кассим постановив собі не вертати скорше до міста, аж десь коло півночи.
Жінка Кассима успокоїла ся, бо погадала собі, що Кассим справдї мусить бути дуже осторожний, бо інакше власти потягнула би його до відвічальности і хто знає, чи не дістав би ся єще до арешту.
Повернула отже до хати і ожидала терпеливо півночи. Але мука єї в дома єще більше змогла ся, і жаль стискав єї серце, що не могла явно розказати сусїдам про своє горе, не могла навіть го-
