тися їх приписам, переведення яких доручено досконалішим у світі захисникам порядку…
Коли ці вечірки чи збори урочисті, а особливо, коли їх упорядковують чужоземці, — до президії зборів неодмінно сам себе обирає комісар з поліції… (Кажуть, в Чехії такий чудовий звичай шаноби представників влади!) і він чемно установлює регламент і инші демократичні форми ведення вечірки… Коли-ж вони мають характер спектаклю, тоді його почесне місце в першому ряді ніколи не буде порожнім, і другого дня „нечемні“ виконавці можуть бути певні, що їхні любі патрони дадуть куди слід найдетальнішу „рецензію“ їхнього мистецького виконання театральних номерів…
Ви хочете знати, що таке „Американська армія порятунку“? Звичайно, рятувати людину може тільки та країна, що в свій час рятувала цілі нації. Хіба не Америка врятувала Чехію? Хіба-ж не вона врятувала Філіпінців, Гавайців, etc.?!
Ось дивіться!
Невеличкий загін душ двадцять чвакає бруком. Спереду кілька музик в американськім військовім одязі, а за ними кільканадцять душ цивільних каптанчиків. Ви бачите з їх вигляду, що це люди, яким треба, аж кричить, ті десять корон, що одержить кожен з них за участь у поході…
Загін ведуть: обермайстер у військовім і ватажок армії з виглядом мумії і очима напівбожевільного фанатика… одним словом індивід
