і т. и., і т. и. Одним словом, універсальне, зручне слово. Це щось подібне до паризького „комса“, що погоджується теж на всяке значення: „добре“, „так“, „отаке“, „чудесне“, „подібне“, „гаразд“ і т. и.
Відомо, що чеська республіка вихваляється на всю Европу й Америку своїм розшуком і „охранкою“. Адже не дарма сюди навіть із Сполучених Штатів надсилають для авторитетної аналізи різні нові винаходи в цих галузях. І коли чеська охранка й розшук сказали „добре“ — будьте певні, то таки справді добре і його можна вживати до „діла“…
Що-до чеської охранки — навряд чи буде хто конкурувати з нею в Чехії, проте з розшуком конкурують. Разом із найдосконалішими заходами поліції йдуть вигадки злодіїв.
У Праві є вищий суд, що охороняється належною сторожею, особливо під час розправ. В тому суді, як установі найвищого „правопорядку“, найдосконалішої охорони — був годинник, стародавній, надзвичайної ціни, годинник. Цією старовинною річчю, що протягом віків не схибила точности часу, пишалась ціла країна. Власне країну мало обходив цей годинник — але владарі її фетишизували його… Не дарма-ж його повісили в найвищому суді на знак неухильної долі часу…
Урочисте засідання суду.
Заля набита урядовцями, захисниками порядку, представниками „народу“.
Урочисту тишу порушує скрип дверей. До залі, ледве пересовуючи ноги, всунувся старенький дідок в заялозеному лапсердаці.
