Це з тих, які служили всім: і жовтим, і білим, і німцям, з тих, що українізувалися за гетьмана та забули мову, з тих, що служать німецьким, французьким охранкам та иншим, хто як собачку полащить та кине шматок м'яса.
Цікавий зоопарк добором звірин, тварин та рослин.
Але даремно ви будете шукати цікавого в Гамбурзькім музеї. Тут накопичено, правда, всього потроху — скульптурних копій та оригінальних малюнків, як у старовинника, що дає де-яку уяву і про Рим та Асірію й про німецьке, голандське та італійське мистецтво. Проте, чогось суцільного нема… Надто бідно. Правда, тут є й з футо-кубізму останніх часів Німеччини 1924 року, але все це своїм змістом таке мізерне, таке трухляве, що не дає жодного уявлення про мистецтво 1918—1924 років.
Ми знаємо, що Німеччина цього часу має великих майстрів пензлю, що відбивають епоху класової боротьби й розкладу буржуазії — проте їхній творчості немає місця в цьому музеї, хоч вони й займають катедри при академіях…
Влада не хоче зберегти музей, як відбиток епохи, вона зберігає лише те, що їй до вподоби, що не породжує в головах глядачів нових думок… Тому-то й немає тут творів великих революційних майстрів. А Гамбург такий багатий на них!
Передріздвяні тижні для Гамбургу — повні розваг і веселощів.
На майдані побудовано ціле містечко розваг.
