Сторінка:Олесь Досвітній. Нотатки мандрівника. 1929.pdf/39

Цю сторінку схвалено

Пусть без штук и без панамы
На руке у вашей дамы
Снова вспыхнет бриллиант.
Пусть в умах царит беспечность,
Пусть живется хорошо!..
Пусть не мажуть дамы губы
И под котиковой шубой
Пусть не млеют у Рушо…
Пусть взбодрит нас Мум французский —
Встретим Новый Год по-русски,
Как велит нам ритуал…
Пусть всем дышется свободней,
И за счастье новогодний
Подымаю я бокал…

З цього новорічного віршу видно, як мало бажає чорно-жовта еміграція.

Надіймося на Мума й вільніше дихаймо. Не забуваймо про діяманти на руках наших дам, що мусіли вони спродати (о, гірка доле!), та побажаймо, щоби вони не тинялися нафарбовані біля притонів, куди кинула їх тяжка доля…

Тут вся біографія еміграції. Три шари її: невеличкий верхній, що мав грошики, встиг присмоктатися до німецького капітальця і разом з ним, потроху відновляє свої „збитки“, поповняючи капіталець із того, що часом дає їм европейсько-американський імперіялізм на боротьбу за „велику неділиму“; середній — це той, побажання якого висловлює вірш, — він тепер за все: „і в рестораціях за кельнерів, і до послуг поліції за агентів, за вояжерів, за комісіонерів, він тепер іде на те все, що колись творив, яко ідеолог і керманич та слуга царату, через инших…

Третій шар — це простяки, що потягнулися хвостом за цими двома — світ-за-очі; тепер покаялися і мріють повернутися. Їх душить чуже