винаходи… (на які не шкодують грошей), як урядження, на робітничих мітингах та в комуністичних книгарнях фашистських путчів, після чого винні бувають неодмінно ті, кого поліція намітила ізолювати. В таких випадках комуністи „признавалися“ в злочинах, в змовах та замахах… документально… То дарма, що згодом виявилося, що ці „комуністи“ були не хто инші, як простісінькі собі службовці жандармерії… Це пусте… Головне, „роздути кадило“… А там, хіба хто повірить з дійсних німців, що то інсинуація?.. Пусте! Хіба для цього даремно в штабі поліції сидить „комісія для розроблення нових випадків злочинств“. Справа „ЧК“ — гамбурзька історія — це-ж шедевр винахідливих митців „захисників Німецького Царства. Не дивно, що по тюрмах Німеччини завше сидить не менше, як тисяч з пять…
„Демократичний“ уряд, звичайно, засадив-би всіх комуністів, але не вистачає місць… Та й де набереться судів щоб судити, бо-ж „цивілізована“ Німеччина не Польща, де без суду садовлять тисячі… В ній всіх судять.
А чи знає хто, що значить бути активним у Німеччині? Активним у тій країні, де панує психологія обивателя, атрофувавши всякий протест, всяке думання?
Не смій думати так, як ти хочеш, не смій протестувати.
За тебе думає уряд, а ти думай і роби так, як вимагають оті німі написи — „не займай“, „ходити не можна“, „стільки-то роботи“, „тоді їсти“, „тоді спати“. Одним словом, за кожний твій крок потурбувався уряд, а що поза приписом — те „від лукавого“…
