Берлін… Центр великих технічних досягнень, центр торгівлі… Він породжує силу-силенну різноманітних агентів, перекупників, вояжерів, акціонерів, компаній. Ці можливості дають навіть службовцеві, що заощадив невеличку копійку, пустити її в рух, увійшовши потайки до компанії яких-будь „вільних“ приятелів.
Так утворюється той дрібний капітал по мізерних компаніях, що рухають торгівлю. Вся ця „шатія“ переповнює Берлін з його кафе, ресторонами, видовищами та розпустою.
Гонитва за легкою розвагою тих паразитних елементів утворила в Берліні, як і в усіх великих містах Німеччини, силу різноманітних кафе, кабаре, шантанів, нічних „пристановищ“…
Увесь Берлін оплутано театрами — „Рев'ю“. Це щось подібне до американських мініятюрів, лише з загостреною еротикою… Зміст цих „Рев'ю“ всюди майже однаковий, лише з різними відтінками „французького балету“, що неодмінно закінчується виходом майже голої жінки. Дивовижно-бульварний гумор-сатира; еротичні етюди, променад модного вбрання та трішки мілітаристичного духу — „салдатики-дітвора“.
Кафе, ресторани — з відповідною музикою, напоями й повіями різних станів. Все це одверто! Все це взаконено — все під захистом влади й доглядачів державного порядку.
Тут не говориться про робітництво, що принишкло в околицях, їм не до цієї фешенебельно розпусти „вищих верств“…
