Сторінка:Нота УНР до держав і народів 1920.pdf/1

Ця сторінка вичитана
 
НОТА
ПРАВИТЕЛЬСТВА УКРАЇНСЬКОЇ
НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ.
 
ДО ДЕРЖАВ І НАРОДІВ.
 

1654 року Українська Держава на чолі з Гетьманом Богданом Хмельницьким заключила з Урядом Держави Московської договір, по якому Україна й Московщина, заховуючи свою суверенність, об'єднались в тісний державний союз для оборони спільних інтересів обох народів.

Але з перших років існування Московсько-Української унії, Російські царі стали накладати свою тяжку руку на суверенність Українського народу, стали відбирати Українському народові його державну окремішність, його давні вольности. І з того часу на протязі 3-х століть провадить Український народ тяжку вперту боротьбу проти московського імперіалізму. В сій боротьбі московські деспоти намагались знищити не тільки державну незалежність Українського Народу, а його стару культуру, мову, стародавні звичаї народні.

По всій Україні ширився страшний режім московського шовінізму, переслідувалось все українське, гинули на шибеницях і в тюрмах кращі сини батьківщини в боротьбі за найсвятійші права народні. Буржуазія, дворянство й духовенство України прийняли зовнішні ознаки московської культури, здавалось, що саме обличчя української нації зникає, гине й завмирає сама ідея окремої української культури.

Але доля судила инакше. Не міг згинути й не згинув вільний 40 міліоновий Український народ; окутаний московською темрявою, закутаний в кайдани московської неволі, він мріяв про світлу будучину й чекав слушного часу, щоб повстати проти своїх споконвічних гнобителів.

І той світлий радісний час настав. Коли під натиском революції 1917 року повалились гнилі стіни Всеросійської Тюрми Народів, Український народ в особі свого першого Народьного Парляменту — Центральної Української Ради, — проголосив на ввесь світ свою непереможну волю відродити незалежну Українську Державу й визнав У.Н.Р. суверенною й незалежною. Але московський централізм перекрашений в червоний кольор комунізму,