Сторінка:М. Григорович. Як Ірландія здобула собі волю (1924).djvu/45

Ця сторінка вичитана

нулись купувати землю на підставі закону Уайндама, але незабаром вони то перестали робити, бо Об'єднана Ліга видала гасло: не купувати землі — вона буде нашою й задурно! Знова воскресли старі способи бойкоту й обструкції, знов залунало гасло: «no rent» — не платити аренди! «Білі хлопці» знов роспочали свою дільність, навіть на вулицях Дубліну. З'явилося багато пустих фарм, бо фармери боялися там жити. Тим фармерам, що брали до себе на випас панську худобу, порозбирано тини й порозігнано худобу. Поліція й жандармерія нічого не могли вдіяти.

Крайній політичний радикалізм шин-фейнерів та економічний терор Об'єднаної Ліги — це були дві точки молодого ірландського руху. Та була ще третя точка — національно-культурна. На чолі цього останнього руху стояла Ґельська Ліга (Gaelic League) під проводом д-ра Дугласа Гайда, заснована ще р. 1893. Ця Ліга поставила своєю метою відродити народню ірландську мову (ґельську). За старих часів цілий ірландський народ говорив цею мовою, але на протязі віків неволі «панська» англійська мова потроху виперла «мужицьку» ґельську, так що нині лише яких-небудь 600 000 Ірландців, здебільшого селяне, знають свою рідну мову, а решта знає тільки мову англійську.

Втратити свою рідну мову — це найбільше нещастя, яке може спіткати живий народ. Тому загальне ірландське відродження початку нинішнього століття викликало й від-