тії парнелісти й антипарнелісти виступали спільно й солідарно, коли треба було боронити інтереси Ірландії, але між собою вони дуже сварилися й гризлися. Року 1898 в Ірландії знов був голод і знова з краю мусіли виселитися сотки тисяч Ірландців. Тоді двоє ірландських патріотів, О'Бріен і Девіт, заснували «Об'єднану Ірландську Лігу», щоб боротися з наслідками голоду, а разом з тим і для об'єднання всіх ірландських політичних партій і течій.
Хоч ця Ліга трохи й причинилася до полагодження партійних суперечок, проте цілком помирити парнелістів з антипарнелістами їй не пощастило. А об'єднана партія, спільний національний фронт конче були потрібні, щоб вибороти ту волю, якої так прагнула ціла Ірландія. Тоді справу взяли в свої руки американські Ірландці. Вони рішучо заявили, що не дадуть більше ані сотика на ірландські національні справи в краю, коли краєві політичні партії не помиряться між собою. Аж тоді краєві політичні провідники схаменулися, й р. 1900 сталося урочисте примирення парнелістів з антипарнелістами. Утворилася знов єдина ірландська національна партія під проводом Редмонда.
Це й була та визначна подія, якою почалося XX століття. Віднині в Ірландії знов утворився єдиний національний фронт, і боротьба стала далі провадитися спільними силами цілої нації.
