Сторінка:Модест Левицький. Паки й паки. Про нашу літературну мову. 1920.pdf/67

Ця сторінка вичитана
 


Між тим (це дуже часто) Тим часом.
На днях Тими днями.
Кожного дня, місяця, року Щодня, що місяця, щороку.
Сьогодняшній день, торішнього року (масло масляне) Сьогодня, нині, торік.
Не к добру Не добрий знак.
Ні-ні тай заплаче Раз-у-раз плаче.
Ні з того, ні з сього З доброго дива.
Пожалував орден Дав ордена (пожалував ордена і не дав).
Так сказати, так мовити (полонізм: що так скажу) Мовляв, мовляли, сказать-би
Не дивлючись на те
Тим не менше
А проте
Так як Бо, або: а що.
Перше всього В сам-перед.
Чого доброго Нема у нас такого виразу.
Обнадіяні антантою Антанта їх запевнила.
Із-за недостачі міста Через недостачу місця (із-за у нас нема; є: з по-за хати).
Не по нутру йому Не по ньому.
Слава несеться Несеться курка, а слава шириться. „Слава“ у нас може бути й погана: „Пожалійте сиротину і не вводьте в славу“ (Наталка Полтавка).