з часом їх утвориться більше, але витворювати й нагромаджувати їх надміру не слід, бо це робить мову тяжкою й кострюбатою. Треба, де можна, заміняти їх иншими йменниками, не дієслівними, а де такого знайти не можна, старатися перевернути речення так, щоб оминути те прикре слово. Напр. замісць:
Порозуміння — згода
навчання — наука
увязнення — неволя
уживання — вжиток
зустрічання — зустріч
голодування — голод
домагання — вимога
Ось уривок із одного протоколу: — Голова поставив на обміркування зібрання питання про утворення комісії постачання“ — чи не простіше було-б: „Голова просив збори обміркувати справу з комісією постачання“? Замісць п’яти кострюбатих неолоґізмів лишається тільки один.
Ще гірше бренять новоутворені дієслівні йменники з кінцівкою — ини: відносини, обставини, умовини і т. д. В народній мові такі слова мають характер якогось обряду чи святкування: хрестини, оглядини, заручини, переносини (коли збіжжа молодої переносять до молодого); отже особливо треба обминати такі неолоґізми; замісць: в яких вони відносинах? — як він до нього ставиться; замісць: при таких обставинах
59
