Сторінка:Михайло Драгоманов. Пропащий час. Українці під Московським царством (1654-1876). 1909.pdf/8

Цю сторінку схвалено

Запорожського“, (про соціяльно-економічний лад у Запорожській Сїчи й належній до неї країнї), тай те не пустив у світ, так що лишило ся всего кілька відбиток.^[1] Скиба заорана була за глибоко тай за довго, аби можна було її поправити тай повернути в супротивний бік, зазначений у поданій вище виписцї зо статї Драгоманова „Опізнаймо ся“, і через те він ту скибу й кинув.

Але-ж, як раз те, що й такий завзятий, сталий тай могутнїй орач української ниви, під Росією, по-ровень тай по напряму з кращими російськими орачами, зневірився був здорово в єдиноспасенности такої роботи, — доказує найяркіще, що справа належности України до Росії, в усякім разї, не рішена

↑ Коли саме почала писати ся розвідка — трудно встановити, але надрукований початок її найдалї 1878 р. і то ще перед оповіщенням, або й написанням докладної проґрами „Громади“ — вже анархістично-федераційної, що правда, ширшої й далївидної, так кажучи — у глиб, — проґрами, котра зрештою, після впадку періодичної „Громади“ з С. Подолінським у 1881 р., та рівночасною появою „Вольнаго Слова“, замінилася зовсїм напрямом полїтичного перестрою Росії й Австро-Угорщини на вільні конституційні, федераційні держави, в яких могла би вміститися й вільна, в такім розумінню, Україна. Доказує се папір відбиток початку розвідки, — грубий, бібулястичний, — на якім надруковані, 1877 р., „Лихі льуде“ та „Народні школи на Украјіні“, а 1878 р. І. і II. томи „Громади“. Перед тим анї пізнїще сего паперу не вжито нї в однім женевськім виданню Драгоманова. Стаття мала бути надрукована, певно, в однім із перших двох томів „Громади“, і то зразу на 2-ім місцї, від ст. 87 (від сеї сторони до 144-ої й значена одна відбитка надрукованого), а потім таки на 1-ім місцї, бо сторони инчої відбитки надрукованого значені 1—59, при чім, однак, внизу двох остатних аркушів обох відбиток надруковано цифри 8 і 9 — доказ, що нумерація 87—144 була первісна. Зразу гадав, бачу, Драгоманів помістити розвідку в І. т. „Громади“, після проґрами; а потім, у початку II. т. Вступ до розвідки займає ст. 1—29 або 87—113; „Вольности Війська Запорожського" ст. 30—56 або 114—144.

[1] Коли саме почала писати ся розвідка — трудно встановити, але надрукований початок її найдалї 1878 р. і то ще перед оповіщенням, або й написанням докладної проґрами „Громади“ — вже анархістично-федераційної, що правда, ширшої й далївидної, так кажучи — у глиб, — проґрами, котра зрештою, після впадку періодичної „Громади“ з С. Подолінським у 1881 р., та рівночасною появою „Вольнаго Слова“, замінилася зовсїм напрямом полїтичного перестрою Росії й Австро-Угорщини на вільні конституційні, федераційні держави, в яких могла би вміститися й вільна, в такім розумінню, Україна. Доказує се папір відбиток початку розвідки, — грубий, бібулястичний, — на якім надруковані, 1877 р., „Лихі льуде“ та „Народні школи на Украјіні“, а 1878 р. І. і II. томи „Громади“. Перед тим анї пізнїще сего паперу не вжито нї в однім женевськім виданню Драгоманова. Стаття мала бути надрукована, певно, в однім із перших двох томів „Громади“, і то зразу на 2-ім місцї, від ст. 87 (від сеї сторони до 144-ої й значена одна відбитка надрукованого), а потім таки на 1-ім місцї, бо сторони инчої відбитки надрукованого значені 1—59, при чім, однак, внизу двох остатних аркушів обох відбиток надруковано цифри 8 і 9 — доказ, що нумерація 87—144 була первісна. Зразу гадав, бачу, Драгоманів помістити розвідку в І. т. „Громади“, після проґрами; а потім, у початку II. т. Вступ до розвідки займає ст. 1—29 або 87—113; „Вольности Війська Запорожського" ст. 30—56 або 114—144.

[1]