Сторінка:Михайло Драгоманов. Пропащий час. Українці під Московським царством (1654-1876). 1909.pdf/34

великими панами, баронами, в Анґлїї ширшу волю получили менші вояки, ось якби наші козаки, далї міщане, а тепер має її увесь народ. Скрізь в великих краях в Европі вольности попереду вимагали собі вояки, з котрих виходили пани, а далї вольности ширили ся і обнїмали більшу частину людей. Правда, скрізь ми бачимо, що зрівнання прав усїх людей у краї не йшло поруч з ширенням вольности. Ті, хто був поставлений низче, міщане, селяне, аби тільки вибавитись з під керування панського, раді були помогти королям уменшити вольности панські. Од того згодом скрізь уряд чиновничий узяв гору над виборним, та не до кінця. Все таки з цїєї виборної старовини щось зоставалось, що опісля підправлялось, або підновлялось: які небудь сойми, земства, або таке инше. Земля, де найдовше зоставались такі старинні виборчі порядки та ради, швидче могла перебудуватись на нову вольну державу, де вже не одні краєві дїла, але й більші, державні, не міг кінчати король та чиновники, не спитавши ради народньої, сойму виборних, — де не одного тільки пана, але нїкого не можна було, як це й доси можна в Росії, нї замкнути, нї покарати без суду, де кожний має право вольно, що хоче, говорити, печатати книги і ґазети і їздити, куди хто хоче. Вигода Українм двістї років назад була в тім, що вона через війну з татарами, через повстання проти Польщі, мала ще земський вольний, воєнний стан і виборний уряд, — вже тодї, як скрізь по більшій части европейських земель військо було вже не земське, а королївське, вербоване, котре слухало тільки королїв та князїв, коли вже уряд чиновничий узяв майже скрізь гору над виборним. До того на Українї простір і свіжа оселя на степах