Ця сторінка вичитана
читав С. Подолінський на зборі усіх Россіян, куди запрошено й Галичан „Русского Кружка“, після чого посла і на була телеграма від „русских і Украйінців“ в Цюріху до Січі, а далі й реферат, котрий мусив появитись у „Правді“ в купі з рефератом про такий же мітінг самих Січовиків.
Минуло кілько часу, — ніякого реферату в „Правді“ ні про цюріхські ні про віденські роковини Шевченка нема! Тим часом „Русскій Кружокъ“ вряжа (на 12 Марця) свій вечір на честь Шевченка. Туди покликано, звісно, й Россіян, але також і Поляків з Рапперсвіля, котрим дано перші місця і перед котрими д. С. С. у промові заявив, що „головні признаки нашого характеру — індівідуальність і сильна любов родини[1] — спільні й нашим
- ↑ По тодішнім цюріхським обставинам це мусило значити, що наші дівчата не кинуть батьківськоі хати для медицини й т. п. нігілізму.
