совуєть ся тільки загальний образ людського житя в певних степенях культури, котрі проходили приблизно всї народи сеї частини світу — або й цїлого світу. Тякий загальний образ розвою людського житя нам уже відомий.[1] Тут ми приглянемось тим краям і народам, у котрих, завдяки певним сприятливим обставинам культурне житя і письменство розвинулось так вчасно, що їх історію можемо слїдити на кілька тисяч скорше, ніж, скажім, у нас, або у иньших нових народів Европи.
Знаємо се, що народи побережа Середземного моря, де незвичайно легко розвивались усякі торговельні і культурні звязки, завдяки нетрудному подорожуванню, на цїлі тисячилїтя опережали своїми культурними поступами народи, які сидїли в глибинї европейського суходолу, відгорожені від світу неперехідними лїсами, болотами, горами.
Але особливо скоро і сильно розвивало ся культурне житє в деяких річних долинах горячих, під-тропікальних країв, де родючий ґрунт і богаті урожаї давали змогу здавна скупити ся густій людности. В тїснім, орґанізованім пожитю виробляли ся тут громадські й державні звязки, до яких иньші народи прийшли тільки богато тисячилїть пізнїйше. В сих орґанїзованих громадах і державах дуже рано виробились певні культурні знання, навички і форми, а ранній розвиток письменства записав їх для пізнійших часів.
Так було в долинах Евфрата й Нїлу, в Месопотамії й Єгиптї, де викрито новійшими часами пребогаті письменні і монументальні памятки з дуже раннїх часів, і вони вже дали змогу заглянути в тутешнє жите на кілька тисячилїть ранійше, нїж по иньших, навіть дуже славних своєю культурою краях Середземного моря.
2. Початки єгипетської і вавилонської культури. Порічє Евфрата з прилеглим порічєм Тіґра і порічє Нїлу мають багато схожого в своїх природних обставинах, і ся схожість відбилась у великих подібностях житя сих найстарших культурних країв. Обидві долини рік лежать серед сухого, безводного степу, що тягнеть ся з західньої Африки через
- ↑ Дивись в підручнику української історії.
