ють навіть найдикші народи. По більшій частині такі пісні співає окремий стан народу, що зберігає багатство народніх переказів для грядучих поколінь. Від ваги поетичного елементу у витворенні історичних оповідань залежне також його значіння в історичних творах. Давні письменники широко користувалися народніми переказами, мітами й оповіданнями. З ними так тісно звязана початкова історія всіх европейських народів, що історія і переказ постійно переплітаються і мають взаїмний вплив на себе.
Форма літопису. Першим мотивом народження літопису на східно-славянськім ґрунті було бажання зберегти память про події. Як почалося у нас літописання, щодо цього розходяться думки учених. Вказували на готові византійські зразки або відшукували подібність з англо-саксонськими літописами, мильно виводили початок літопису від великодніх таблиць, на яких робилися короткі замітки про (нерозбірливий текст)ніші події відповідного року, але до однозгідної думки не прийшли.
А в тім для історика літератури це питання не має істотної ваги ось чому. Писання літописів відбувалося нас тим робом, що на давніше оповідання напластовувалися пізніші вістки й коротші оповідання зводилися разом в ширше оповідання, яке захоплювало щораз ширші хронолоґічні й територіяльні рямки. Наслідком того в своїй навіть найдавнішій формі по рукописах XII–XIV в. літопис представляє собою вже літописний звід, себто компіляцію, зложену з літописних заміток і літописних оповідань; під літописною заміткою розуміється запис якоїсь події з хронолоґічною датою; літописне оповідання звичайно не має хронолоґічної дати, за те подає суцільне оповідання про якусь визначну подію. Кілька літописних зводів злучуються разом в одно ширше суцільне літописне оповідання і творять літописний збірник, зроблена з якого копія, більше чи менше близька до ориґіналу, називається літописним списком.
Досліди над літописами. Тому, що первісні елементи літописного письменства не дійшли до нас і найдавніші літописні тексти представляють уже зводи, довгий ряд учених старався шляхом наукової аналізи дійти до напластовань, означити ступінь і характер залежности одних літописних
