Сторінка:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf/77

Цю сторінку схвалено

На капітанському містку капітан і два помічники. Другий помічник, Юрко Йванович, напружено вдивляється в туманний берег крізь великий морський бінокль.

— Боцман, лот!

— Є!

Лот із усього розмаху полетів у воду.

— Вибирай!

Раз-раз! Раз-раз! — зашурхав мокрий лінь об борт.

— Пронесло!

— На скількох?

— На дванадцяти сажнях!

— Ще кидай!

Боцман безперервно робить виміри. Пронесло на чотирнадцяти. Дістав ґрунту на п'ятнадцяти сажнях. Спереду з'явилась якась гора. Здавалося, пароплав прямував просто на берег. Праворуч на березі з туману виринали якісь будівлі. На півбаку збилась група матросів та паровичників, вони нетерпляче вдивлялись у туман і балакали про Босфор.

Десь збоку рванув вітрець і почав розганяти туман. Раптом на фок-щоглі знявся